У межах Форуму відповідальних людей, який 11-12 червня проходив у Патріаршому Домі УГКЦ у Львові, заторкнули три особливо важливі теми, які спікери обговорювали на панельних дискусіях ― «Відповідальні Бути Людиною», «Відповідальні мати Цінності» та «Відповідальні Давати Усвідомлено».
Панельну дискусію ― «Відповідальні Бути Людиною» ― модерувала першу панельну дискусію директорка Благодійної організації «Фундація Духовного Відродження» ЛА УГКЦ Олена Карнаух.
Першим думками поділився отець Андрій Зелінський ― військовий капелан, заступник керівника Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ, радник Глави УГКЦ зі стратегії комунікації, викладач програми «Етика-Політика-Економіка» УКУ, Інституту лідерства та управління УКУ та Київської Трьохсвятительської семінарії УГКЦ, співзасновник громадської організації «Українська академія лідерства». Публіцист, громадський діяч, автор книг «Соняхи. Духовність на час війни», «Моя мандрівка у Країну морпіхів. Із щоденника капелана». З червня 2014 р. брав активну участь у наданні духовної підтримки українським військовим у районі проведення АТО/ООС, здійснюючи своє служіння у підрозділах ЗСУ. Штатний військовий капелан 36 ОБрМП (2017-2018). Нагороджений державними та громадськими відзнаками.
― Бути людиною ― це не просто бути. Відбувається трансформація в результаті нашого постійного вибору, ми набуваємо вмінь зустрічатися з викликами, інтегрувати у власну особистість. Тож, бути людиною ― це відповідати на виклики і вдосконалюватися.
Для капелана бути людиною ― це бути поруч, аби прихилити для іншим небо. На тлі абсолютного добра легко приймати правильні рішення, значно складніше робити це в інших умовах. Те, як змінюються наші виміри, як ми формуємося помітно з відстані часу. Бути людиною ― вміти інвестуючи власну свободу в той чи інший вибір.
Також бути людиною ― це ділитися собою, аби утверджувати в житті іншого. Це частина нашої людської спроможності та значення любові.
Загалом для себе визначаю чотири координати людяності:
― людина здатна робити добро;
― людині властиво шукати істину;
― людина бореться за справедливість;
― людина вміє споглядати і бачити красу.
Єлизавета Бончужна ― програмна менеджерка Української Волонтерстької Служби. Кураторка роботи проєкту «Мій телефонний друг», який реалізовано командою Української Волонтерської Служби в рамках національної кампанії солідарності ЮНІСЕФ та за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) розповіла про проєкт, який почали реалізувати відд початку жорсткого карантину, коли люди опинилися ізольованими, а багато хто залишився абсолютно самотнім. Цей проєкт проемонстрував запит на соціалізацію, зокрема, серед людей з інвалідністю. Взаємодія волонтерів із такими людьми формується виключно на довірі й підтримці.
Наталя Бунда ― директорка департаменту розвитку Львівської міської ради, в. о. начальника управління культури Львівської міської ради, магістр державного управління Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України розповіла про діяльність у сфері самоврядування. Чиновниця наголосила, що через свою роботу у політиці має змогу послужити іншим. Зокрема підкреслила, що в цій сфері важливо брати відповідальність з власної ініціативи та вміти навіть у поразках знаходити стимул до розвитку.
Сергій Кривогуз ― заступник директора Державного Підприємства «Реінтеграція та відновлення» поділився практичні інструменти у сфері державного управління з присутніми на Форумі відповідальних людей.
― Бути людиною, бути поруч ― це надзвичайно важливо. Та ще величезну вагу має холодний вибір. І саме в кризових ситуаціях треба вміти зробити холодний вибір, щоб вміти оцінити ситуацію загалом і зробити чітке рішення, яке впливає на життя кожної людини.
Також бути поруч ― це довіряти. І це найважливіше. Робота в державних органах, це ― не звертаючи увагу на неприязнь, бути поруч і робити вибір, щоб люди мали довіру. Бо це дає можливість творити діалог. Віра і довіра допоможе перемогти страх.
Наталія Саноцька ― заступниця голови ради у Спільнота «Емаус ― Оселя», кандидатка філософських наук, доцентка, менеджерка соціальних проєктів для бездомних людей, експертка у сфері перевикористання вживаних речей та діяльності благодійних крамниць розповіла про важливість .
― Метафізика зустрічі надзвичайно важлива для кожної людини. Тому бути людиною ― це мати відвагу вийти назустріч іншому, не зважаючи на те, хто ця інша людина. За 18 років роботи з безпритульними, переконалася: агресивна людина в своєму відчаї, бо це завжди крик про допомогу. Тому ми завжди шукаємо способи, як донести цим людям, що хочемо їм допомогти. Я зрозуміла, що просто прочитати про відповідальність ― замало. «Оселя» має власну унікальну методику роботи з бездомними, в якій є певні цінності. Це спільнота осіб, які потрапили в складні життєві обставини. Методика роботи з ними полягає в тому, що працівник є не для мешканця, а ― з мешканцем.
До речі, учасники Форуму відповідальних людей на власні очі могли переконатися, як працює Спільнота «Емаус ― Оселя», побувавши там із екскурсією.
Наталія ПАВЛИШИН
